ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти
початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей
Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт),
розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних
можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової
загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах
науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії,
громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах
людини, родини, суспільства, держави.
Державний
стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного
підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння
змісту початкової загальної освіти.
У
цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1)
громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та
ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного
суспільства;
2)
ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей
особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах
діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3)
ключова компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений
комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в
широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна,
громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність
з питань інформаційно-комунікаційних технологій);
4)
компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на
досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності
учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5)
компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості,
яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно
реалізовуватися на практиці;
6)
компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у
певній сфері діяльності людини;
7)
комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у конкретному
спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми
та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8)
міжпредметна компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного
кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які
належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися
в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів
мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними,
образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до
пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10)
предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід
специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового
знання, його перетворенням і застосуванням;
11)
предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах
конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії
для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення,
знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12)
предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує
здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього
світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування
навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13)
предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує
здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні
та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у
сфері відносин “людина — природа”;
14)
соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з
різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у
колективі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий